низький

I

1) (про предмет — який має невелику висоту), приземний; невисокий (який не є високим); присадкуватий, приземкуватий (низький і широкий; про будівлю — низький і довгий)

— Пор. малий I, 1)

2) (про людину, тварину — який має невеликий зріст; про рослину — який має невелику висоту), малий, маленький, низькорослий, малорослий, маненький, короткий, куций, дрібний, карликуватий; карликовий (ужив. і як складниця назв дуже малих, низьких рослин і тварин); невисокий, невеликий (який не є високим)

3) (який міститься на невеликій висоті); приземний (який міститься при самій землі); невисокий (перев. про сонце, хмари тощо); навислий (про небо, хмари, стелю тощо)

4) (про звук, голос, сміх тощо — який належить до нижнього реґістру), низовий; густий, товстий (низький і повнозвучний); басистий, басовитий (дуже низький, з басовими нотами); грубий (низький, часто різкий, неприємний для слуху)

— Пор. глухий I, 1)

5) (про уклін), земний, доземний

II

▶ див. незначний 1)